Двомовна дитина: чи справді вона заговорить пізніше
Коротка відповідь: ні, дві мови самі по собі не затримують мовлення. Діти, які з народження чують дві мови, говорять перші слова й фрази в тих самих вікових межах, що й інші діти. Слова обох мов рахуються разом: якщо сумарно дитина вкладається в норму, усе гаразд, навіть коли кожною мовою окремо слів небагато. Якщо не вкладається — причина не в мовах, і чекати, що «розбереться й заговорить», не варто.
Дитині 2 роки 4 місяці. Мама говорить із нею українською, тато — англійською, бабуся — російською. Слів у дитини — «мама», «ба», «ні» і ще кілька, які впізнає тільки мама. Педіатр каже: «Три мови — чого ви хочете, почекайте». Бабуся каже: «Це все через англійську». Мама дивиться на сина подруги, того ж віку, який уже розповідає, що бачив у зоопарку, і не знає, кому вірити.
Звідки взялася ідея «дві мови — говорить пізніше»
Кілька десятиліть тому педіатри й логопеди справді радили родинам говорити з дитиною однією мовою, «щоб не плутати». Відтоді двомовних дітей вивчили набагато ретельніше, і висновок протилежний: перші слова, фрази з двох слів і речення двомовні діти опановують у тих самих вікових межах, що й діти з однією мовою. Американська асоціація логопедів і сурдологів (ASHA) прямо пише, що вивчення двох мов не спричиняє порушень мовлення.
Звідки тоді враження, що двомовні діти мовчать довше? Є дві причини, і обидві варто знати.
- Слова рахують в одній мові. Мама чує, що українською дитина каже 8 слів, і не рахує ще 10, які вона каже татові англійською. Кожною мовою окремо запас справді менший, ніж у однолітка з однією мовою. Разом — такий самий.
- Дві мови стають зручним поясненням. Двомовна дитина може мати затримку мовлення з тих самих причин, що й будь-яка інша. Але коли в родині дві мови, будь-яке мовчання хочеться списати на них — і перевірку відкладають на рік-два.
Як рахувати слова двомовної дитини
Порахуйте протягом тижня: записуйте в нотатки телефону кожне слово, яке дитина сказала сама, без повтору за вами, хоч якою мовою. Звукоподражання («бі-бі», «ав») і «лепетні» слова, які вона вживає завжди до одного й того самого, теж рахуються. Отримане число порівняйте з таблицею норм мовлення за віком.
Орієнтири, після яких чекати вже не варто, для двомовних дітей ті самі:
| Вік | Що має бути (разом в обох мовах) |
|---|---|
| 1,5 року | хоча б кілька слів, дитина показує пальцем, розуміє прості прохання |
| 2 роки | від 20 слів, перші спроби поєднати два слова |
| 2,5–3 роки | фрази з двох-трьох слів, дитина ставить запитання |
| 4 роки | розповідає, що було, простими реченнями, більшість її мовлення розуміють чужі |
Що нормально для двомовної дитини, а що ні
Нормально:
- змішувати мови в одному реченні: «мама, дай car»;
- відповідати мамі мовою тата, якщо ця мова зараз «сильніша», наприклад після літа в іншої бабусі;
- мати більше слів однією мовою, ніж іншою, — тією, якої дитина чує більше;
- на кілька тижнів притихнути після переїзду чи переходу в садочок з іншою мовою.
Привід перевірити мовлення:
- слів мало в обох мовах разом;
- дитина не розуміє простих прохань жодною мовою без жесту;
- дитина втратила слова, які вже говорила;
- у 3 роки її мовлення не розуміють навіть близькі, хоч якою мовою вона говорить;
- дитина не реагує на ім’я, не показує пальцем, мало дивиться в очі — тоді питання вже не про мови, про це стаття аутизм чи затримка мовлення.
Порушення мовлення у двомовної дитини проявляється в обох мовах. Якщо англійською дитина розповідає, а українською мовчить — найімовірніше, їй просто бракує української навколо. Якщо мовчить обома — справа не в мовах.
Чи варто відмовитися від однієї мови
Цю пораду двомовні родини чують найчастіше, і зазвичай вона не допомагає. Якщо тато, який говорить англійською, почне говорити з дитиною ламаною українською, дитина отримає менше слів, простіші речення й менше розмов із татом. Затримка, якщо вона є, нікуди не подінеться, бо причина була не в англійській.
Що справді допомагає:
- Кожен дорослий говорить своєю мовою — і багато. Коментує, що робить, читає, співає. Важлива кількість живої мови, а не її чистота.
- Мова, якої дитина чує менше, потребує підтримки. Якщо українська звучить тільки від мами ввечері, додайте українські книжки, пісні, дзвінки родичам. Про те, як мова витісняється, коли навколо інша, — стаття дитина за кордоном забуває українську.
- Не вимагати «скажи». Пауза перед бажаним предметом дає більше, ніж прохання повторити. Більше прийомів — у статті як розговорити дитину через ігри.
- Не чекати, а перевірити. Якщо сумарно слів замало, перевірити мовлення можна вже зараз, а очікування «поки розбереться з мовами» може розтягнутися на роки.
Якщо ж у вашій родині не дві окремі мови, а змішана мова, коли в одному реченні і українські, і російські слова, це інше питання — про нього стаття дитина говорить суржиком.
До кого йти і в якому порядку
Діагнозу за статтею не поставити. Якщо дитина не вкладається в норми сумарно в обох мовах, розумний порядок такий:
- Сурдолог — перевірити слух. Навіть невелике зниження слуху гальмує мовлення, і двомовність тут ні до чого.
- Педіатр або дитячий невролог — виключити причини, з якими працюють лікарі.
- Логопед — оцінити мовлення загалом, а не одну мову, і скласти план. Важливо, щоб фахівець розпитав про обидві мови й не радив відразу «прибрати зайву».
Логопед — одна з ланок, не єдина. Якщо затримка підтверджується, робота з запуску мовлення зазвичай займає від кількох місяців до року й більше. Строки в кожної дитини свої і залежать від причини затримки та від того, скільки займаються вдома.
Не впевнені, чи вкладається ваша дитина в норму? Перша зустріч із логопедом допоможе порахувати слова обох мов разом і зрозуміти, чекати чи діяти.